 |
 |
 |
|
|
Можливість спільної роботи природньо виходила з попереднього творчого розвитку кожного митця. А. Алабіна займалась перформансом та енвайронментом у складі черкаської групи «Не правильний театр"; твори Г. Вишеславського (перформанс, енвайронмент, фотографія), останніми роками, все більше торкалась соціально-політичної тематики; енвайронменти та живопис В. Яковця звертались до широкого кола культурологічних контекстів. Першою спільною акцією групи була виставка «Мова» (2006 р. галерея «Совіарт»). Експозиція складалась з двох затемнених залів, стіни яких були заповнені полотнами живопису впритул однин до одного. На картинах, на темному тлі, сріблястою металевою фарбою були зображені літери з алфавітів багатьох мов. Штучне освітлення почергово концентрувало увагу глядача на окремих літерах. В центрі другого залу було розташовано просторову композицію із декількох двохметрових снопів пшениці. Між снопами та стелею великою хмарою на різній висоті висіли об’ємні сріблясті літери, що постійно освітлювались вузькими променями й давали відбитки світла на темні стіни. У першому залі в центрі було розміщено три кольорових зображення літер «Ї», «Є» та «Ґ» (знаки, що зустрічаються тільки в українській абетці). Тематика експозиції торкалась протиріч у сучасній Україні що виникли між загально-цивілізаційним універсальним дискурсом та локальними реаліями традиційної культури. Тема розкривалась за допомогою контрастних співставлень літер, як символів, та значень, що вони утворюють і образів реального життя: хмара універсальних символів - літер з різних алфавітів світу, висіла над снопами, як символами локального місця й конкретної країни. Літери, що хаотично наповнювали простір показували, що позбавлені цілеспрямованого історичного контексту окремі значення слів перетворюються у пусті конструкції. Тільки привнесення до їхнього складу емоційної спрямрванності, лаканівського «бажання», що базується на сприйнятті конкретного й локального, надає життя всій схематичній побудові. Другою спільною дією групи «Контра Банда» була провокативна акція «Контрабанда в Венецію» (2007 р., галерея «Мистецький курінь»). Незважаючи на зовнішній вигляд «виставки в галереї», це була саме акція, до складу якої входив перформанс та енвайронмент. Весь простір залу було заповнено великими картонними ящиками, з підлоги до стелі. Для глядачів залишилось лише дві вузькі ущелини. На стінах було розвішано циркуляри та інша атрибутика з митниці. Один з ящиків було відкрито, у ньому глядач бачив частини попереднього проекту митців «Мова». Замість виступів на відкритті, художники сиділи у окремій коморі, на тлі своїх звалених на підлогу творів та розповідали журналістам про жахливий випадок затримання на митниці, що нібито стався їхніми роботами, які вони везли до Венеціанського бієнале сучасного мистецтва. Тематика акції торкалась адміністративної «непрозорості» при підготовці української презентації Венеціанського бієнале 2007 р. Попередні рішення Міністерства Культури про відкритий конкурс проектів було змінено на стару практику адміністративних призначень. Митцям групи «Контра Банда» це дало грунт стверджувати, що українські художники можуть потрапити на бієнале тільки ?а допомогою неправових, «контрабандних» методів. Фабула акції «Контрабанда в Венецію» відтворювала у гротескній формі трагикомічної буфонади саме такий розвиток подій, що ніби стався з митцями «Контра Бандистами». Саме після цього перформансу остаточно затвердилась назва групи. Третя спільна дія художників відбулась на вулицях – «Вибір мистецтва! (Мистецтво майбутнього)». (2007 р., центральні площі та вулиці Києва). На вантажній машині митці спорудили піраміду з власного живопису, фотографій та увінчали її прапорами із зображенням творів класиків модернізму й авангарду. Вантажівка їхала вулицями міста, зупинялась на площах, де на той час йшли політичні мітинги. Група «Контра Банда» цією акцією висловлювала протест проти хвилі масового виселення митців з майстерень та закриття галерей. Як і в попередній акції, у бурлескній формі художники ілюстрували можливий розвиток подій; а саме, що буде з мистецтвом, коли воно залишиться без галерей та виставкових залів. Ця акція була частиною першого Міжнародного фестивалю соціальної скульптури, до участі в якому групу запросили як одну з небагатьох в країні, що займається соціально-орієнтованим мистецтвом. Четверта спільна дія групи «Контра банда» мала назву «За культурний відпочинок!» (2007 р., місце проведення – парусна яхта, що йшла Дніпром від Черкас до моря). На щоглі яхти художники замінили вітрила на власні полотна, що закликали глядачів, які відпочивали вздовж берега, до відповідального ставлення до природи та особливо до центральної річки України – Дніпра. Візуальне звернення підкріплювались роздачею листівок. Крім екологічних закликів, увага акцентувалась на культурно-історичній символіці Дніпра в свідомості українців, на необхідності відродження традицій. Це робилось у гротескній формі, використовуючи гіперболічні порівняння. Наприклад, у листівці що роздавалась відпочиваючим зазначалось: «…ми демонструємо перед Вами своє мистецтво заради того, що б Ви відчули велич ріки у воді якої знаходяться зараз Ваші ноги! Та будьмо гідні славних вод Дніпра! Пам’ятайте, що води Гангу очищують індусів, а води Дніпра – українців. Нехай вода Дніпра, якою плив Св.Апостол Андрій, Св.Борис, Св.Гліб та багато інших Святих й безліч славних предків наших, сцілить та очистить Ваші тіла та душі…». В літку 2007 р. в Україні підсилились політичні дискусії навколо вступу до НАТО, поширились явище влаштування політичних демонстрацій через підкуп учасників. На цьому тлі група «Контра банда» презентувала дві міні-демонстрації, що гротескно й саркастично відтворювали політичні стереотипи та інтелектуально низкий рівень дискусій нав’язаних суспільству медійним простором. Першою була акція «Ната» (2007 р., Черкаси, центральна площа міста). У листівці, що роздавалась перехожим зазначалось: «…ми, мистецька група «Контра банда» власним прикладом демонструємо безглуздість демонстрацій «на замовлення"… Наступна спільна дія мала назву «Постер» (2007 р., центральні вулиці Черкас). Митці провели серед міста серію провокативних акцій, що здавались перехожим безглуздими, дикуватими, але смішними вчинками. Художники намагались впровадити в життя власну версію суміші особистого й соціального. У листівці пояснювалось: «…ваша хата теж не скраю. Сприймайте життя в країні як своє. А своє не ховайте, не будемо чужими один одному. З гумором подолаємо межу між особистим та публічним!...». Група акцентує спрямованість своїх праць на активний діалог з глядачем, залученням його до взаємодії з творами. В основі проектів групи знаходиться національна та соціально-провокативна тематика. Значне місце займає цікавість до внутрішьо-художних «цехових» процесів, що відбуваються у сучасному мистецтві України. Гліб Вишеславський |
ВНИМАНИЕ, КОНТРА БАНДА!От коллег журналистов узнала, что художники везли целую выставку представлять Украину на престижное «Венецианское биеннале». Из-за какой-то обидной мелочи их не пускали, продержали на границе несколько суток и вот, уставшие, разочарованные, были вынуждены вернуться с багажем в Киев, Украина. Галерея приютила, спасибо! Сочувствую, знакомлюсь с художниками – Анна Алабина, Глеб Вышеславский, Владимир Яковец. Много людей, прессы, атмосфера наэлектризованая… Через несколько месяцев звонок. Приглашение на выставку. Вспоминаю знакомые фамилии. На углу Андреевского спуска и Контрактовой площади небольшая толпа зрителей. Художники – «контрабандисты» украшают своими работами грузовик, который будет ездитить по городу. Авторы утверждают, что это единственная возможность выставиться художникам в будущем, поскольку художественные галереи захватывают рейдеры. А грузовик с живописью – это протест и жест поддержки галереям. И таки проехались по всем центральным площадям, устроив мини-митинги в защиту искусства! Расспрашиваю авторов об их необычном творчестве. Почему социальная тематика, пресс- конференции, грузовик? Где сами картины? С чего все начиналось? Оказалось, что у художников уже были выставки. Немало. Они известные и их пригласили поработать на пленер в Николаев. Там, на берегу Ингула, и возник замысел совместной экспозиции (проекта, как они выражаются) для Венецианской биеннале. Художники хотели по-новому, средствами современного искусства, показать особенности истории Украины, ее языка. Они создали пространственную композицию из огромных букв, которые эффектно висели в полутьме зала галереи «Совиарт». Зрители могли сами составить слова из букв, «прочесть» каждый по-своему выставку. Было много зрителей, прессы, известных бизнесменов и политиков. Вдохновленные успехом авторы отправились в Италию. Но в этом месте мой рассказ возвращается к своему началу. И все же, не смотря на то, что художники не смогли представить свои произведения в Венеции, они настроены оптимистично – родилось новое творческое содружество «Контра Банда». «Контабандисты» остро реагируют на политику, социальную несправедливость, жизнь общества – еще бы: сами пострадали – а потому и ездят на грузовиках по городу. Выставки, как они говорят, для ленивых и спокойных. Летом узнала – группу чуть не арестовали в Черкассах у реликтового памятника Ленину. Устраивали пародию на политический митинг прямо на главной площади. Называлась акция «Я за Нату, я против Наты, а я – Ната!». А накануне, натянув на яхте вместо парусов свои анархистские холсты, плыли много километров по Днепру. Красиво! По-козацки! Елена Михайленко |
(GLIB VYSHE SLAVSKY) E-mail: glib@meta.ua
|
(ANNA ALABINA) E-mail: anecka81@list.ru Родилась в г.Черкассы 29 января 1981 г.
|
(VLADIMIR YAKOVETS) E-mail: yakovets_vl@mail.ru Родился в Украине, г.Черкассы, 14 октября 1960 г. 1970-76 гг. – занятие в художественной студии Кокоры. 1976-80 гг. – учеба в Ужгородском училище прикладного искусства. Творчески активно начал работать с 1977 г., активно выставляться с 1988 г. Член союза художников Украины с 1990 г. Участник многочисленных всеукраинских, всесоюзных и международных пленэров, выставок и арт-проэктов в Украине, России, Польше, Бельгии, Норвегии, Швеции, Дании, Испании, Италии, Австрии, Германии, Канаде и США.
|